Таємний сад

Автор: Френсіс Бернет

Роман "Таємний сад" Френсіс Годґсон Бернет (1849-1924) — зворушлива історія дівчинки-сироти Мері, яка змушена переїхати з Індії до Англії. Це непоказне й норовливе дівчисько знаходить у маєтку, де її прихистили, покинутий сад, і відтоді життя героїні змінюється. Сад допомагає Мері помітити красу і чарівність кожної миті, розкрити серце для любові до всього живого, знайті справжніх друзів, навчитися відповідальності, людяності, вірності, а також навчити цього інших, навіть дорослих.

Рецензія:

Головна героїня роману "Таємний сад" десятирічна Мері Ленокс змушена кардинально змінити своє життя після смерті батьків, які ніколи її по-справжньому не любили, і слуг, для яких їх виховання було всього-навсього одним з обов'язків. В умовах розкоші та вседозволеності, відсутності уваги батьків та нагляду дорослих Мері зростала зіпсованою та капризною, а ті, як з нею поводилися оточуючі зробило дівчинку навіть грубою та байдужою до почуттів інших. Усе змінилося у новому домі в Йоркширі, де проживав дядько Мері — Арчибальд Крейвен. Саме у маєтку дівчинка вперше зустрілася із реальними почуттями: переживання, турбота, зацікавленість. Усі мешканці Мізелвейту—саме так називалася садиба,— дозволили Мері дива не просто утриманкою, а справжнім членом родини, прийняли її у своє реальне життя з усіма турботами і радощами. Найпершою Мері припала до душі Березня Совербі. Служниця підкупила новоприбулицю не улесливістю та бажанням догодити панянці із заможними батьками, а звичайною добродушністю і справжньою зацікавленістю до дівчинки. Березня розповідає Мері про життя господаря маєтку, його сім'ї та прислуги. Героїня відкриває для себе прості речі, які вона не помічала раніше. Так дівчинка бачить справжню прив'язана язаність грубого на перший погляд садівника Бена Везерстафом до маленької пташки-малинівки; її вабити тій таки Таємний сад, у якому стався нещасливий випадок із місіс Крейвен—подія, що кардинально змінила життя садиби; цілими днями блукаючи подвір'я ям Мері знайомиться із Дікеном, дванадцятирічним братом Марті, з яким залюбки розділяє компанію. Одного дня Мері знаходить і двері, які ведуть до Таємного саду, і ключ, яким ці двері відмикаються. У цьому покинутого і залишеному лише для природи місці діти проводять увесь вільний час і запалюються ідеєю відродити красу саду, повернути йому колишню доглянутість та охайність. Довгий годину таємніцею так і залишається ще один мешканець Мізелвейту. Ним був хлопчик Колін, який насправді після смерті матері ставши відчував ті ж саме, що і Мері — ті, що ти усім байдужий і сам належиш собі. Та, познайомившись, діти швидко знаходять спільну мову та інтереси. Тепер команда з трьох дітлахів завзято на екранах працюють над своєю ціллю. Вони допомагають, дбають, турбуються і люблять одне одного—чого ніколи не могли їм дати дорослі. Як і всі дитячі книги, "Таємний сад" може здатися доволі не зрозумілою для людини старшої: у сюжеті можна багато до чого придертися, оглядаючи усе з висоти прожитих років. Але для малечі це саме те, що потрібно — ідеальна повчальна пригода не лише Мері, Дікена і Коліна, а й дорослих, на життя яких ці троє зробили лише кращим. Історія про дружбу, про дитячу наївність, просту довіру власним почуттям, незацикленість і навіть повне ігнорування негативу, про легкість у стосунках, про відчуття моменту, про життя у щасливому і безтурботному теперішньому, у теперішньому, яке можна змінити власними силами... силами дитячої любові і віри.